Відомості про раду
Лишнянська сільська рада — орган місцевого самоврядування у Макарівському районіКиївської області з адміністративним центром у с. Лишня.
Загальні відомості
Історична дата утворення: в 1929 році. Водоймища на території, підпорядкованій даній раді: Куделя.
Населені пункти
Сільській раді підпорядковані населені пункти:
Склад ради
Рада складається з 16 депутатів та голови.
Керівний склад ради
ПІБ |
Основні відомості |
Дата обрання |
Дата звільнення |
Шевчук Андрій Андрійович |
Сільський голова, 1951 року народження, освіта, безпартійний |
26.03.2006 |
31.10.2010 |
Шевчук Андрій Андрійович |
Сільський голова, 1951 року народження, освіта вища, член Партії регіонів |
31.10.2010 |
25.10.2015 |
Шевчук Андрій Андрійович | Сільський голова, 1951 року народження, освіта вища | 25.10.2015 |
Історія
12 серпня 1613 року Миколай Стецький отримав компенсацію від Катаржини та Єжи Харлінських за підданих з села Іллінець, що втекли до маєтності Лишні. За архівними даними, у 1746-1750 рр., нею володів Бишівський домініканський монастир.
У період гайдамаччини тут діяв селянсько-козацький загін Сави Плиханенка.
8.07.1768 через Лишню проходив зі своїм загоном гайдамацький ватажок Іван Бондаренко.
У 1798 р. прихожани збудували церкву, гроші на будівництво якої пожертвував дворянин Радзієвський.
У 1854 р. Лишня разом із Шпитьками куплена Михайлом Добринським. З'являлися перші підприємства: винокурня, фабрика з виробництва лікеру. Деякий час до цього помістя належала й Леонівка. Вона заснована на початку XIX ст., входила до складу Фастівського казенного помістя. У 1843 р. продана Івану Божеському з 972 десятинами землі і населенням 230 осіб.
Комнезам утворився в липні 1920 р. 10 родин об'єдналися у сільськогосподарську артіль "Праця", яку очолив С.А. Комашенко. На 1923 р. проживали 1313 осіб.
Під час війни 22 жителі села активно діяли у складі партизанських загонів, зокрема В.М.Соколюк, В.І.Радзієвський, І.М.Новохатній, М.В.Сидоренко, М.А.Кудласевич.
Школа побудована в 1940 р., у 1964 р. — ФАП. У 1967 р. — Будинок культури. З 1950 р. по 1961 р. у селах Лишня та Осикове були колгоспи ім. Кірова, ім. Будьонного, ім. Ватутіна та "Червоний прапор". З 1962 р. утворився колгосп ім. XXI з'їзду КПРС.
В "Історії міст і сіл Української РСР" про Лишню початку 1970-х було подано таку інформацію:
1997 р. створено КСП "Нива".
У 1996 р. у перебудованому приміщенні відкрито церкву Преподобної Параскеви Сербської.
На території с.Лишня, в центрі та на сільському кладовищі,побудовані в 1965 р. два пам'ятники загиблим у Німецько-радянській війні воїнам-односельчанам.
Центр сільської ради. Розташоване за 25 км від районного та за 51 км від обласного центрів. Через село протікає р.Куделя. Площа населеного пункту становить 302 га. Кількість населення станом на 01.01.2008 р. — 535 осіб. День села — 27 жовтня.
Населений пункт виник приблизно в XVI-XVII ст. Пізніше належав магнатам Харлінським. За даними архівів 1746-1750 рр., нею володів Бишівський домініканський монастир. У період гайдамаччини тут діяв селянсько-козацький загін Сави Плеханенка.
У 1798 р. прихожани збудували церкву, гроші на будівництво якої пожертвував дворянин Радзієвський.
У 1854 р. Лишня разом із Шпитьками куплена Михайлом Добринським. З'являлися й перші підприємства: винокурня, фабрика з виробництва лікеру.
Деякий час до цього помістя належала й Леонівка. Вона заснована на початку XIX ст., входила до складу Фастівського казенного помістя.
У 1843 р. продана Івану Божеському з 972 десятинами землі і населенням 230 осіб.
Комнезам утворився в липні 1920 р. 10 родин об'єдналися у сільськогосподарську артіль "Праця", яку очолив С.А. Комашенко. На 1923 р. проживали 1313 осіб.
Під час війни 22 жителі села активно діяли у складі партизанських загонів, зокрема В.М. Соколик, В.І. Радзієвський, І.М. Новохатній, М.В. Сидоренко, М.А. Кудласкевич.
Школа побудована в 1940 р., у 1964 р. - ФАЛ, у 1967 р. - Будинок культури.
З 1950 р. по 1961 р. у селах Лишня та Осикове були колгоспи ім. Кірова, ім. Будьонного, ім. Ватутіна та "Червоний прапор".
З 1992 р. утворився колгосп ім. XXI з'їзду КПРС. У 1997 р. створено КСП "Нива".
У 1996 р. у перебудованому приміщенні відкрито церкву Преподобної Параскеви Сербської. На території с. Лишня в центрі та на сільському кладовищі побудовані в 1965 р. два пам'ятники загиблим воїнам-односельчанам.
Розташоване за 3 км від центру сільської ради. Площа населеного пункту - 261 га, кількість дворів - 222. Кількість населення - 289 особи.
Село засноване німецькими колоністами. На мапах початку XX ст. зустрічається під назвою "хутор Осиповыя". У 1961 р. відкрився клуб на 200 місць. У 1992 р. утворено колгосп "Осиківський". У центрі села - пам'ятник загиблим воїнам. У роки Великої Вітчизняної війни з фронтів не повернулося 20 жителів села. Інші згадки про Осикове пов'язані з Лишнею.